Автобусні квитки: ПДВ і податкові накладні для перевізника та автостанції

Що нового

26 жовтня 2026 року ГУ ДПС в Одеській області оприлюднило практичне роз’яснення про розподіл ПДВ і складання податкових накладних під час продажу автобусних квитків через автостанцію. Податкова окремо описала дії перевізника й автостанції та послалася на відповідь ЗІР №44089. Це нове офіційне пояснення чинних правил, а не зміна ставки або форми податкової накладної.

Кого стосується

1. автомобільних перевізників — платників ПДВ, квитки яких продає автостанція;
2. автостанцій — платників ПДВ, які продають квитки на автобусні перевезення;
3. бухгалтерів, які розмежовують виручку перевізника, винагороду автостанції та страхові платежі;
4. фахівців, які складають і реєструють податкові накладні за розрахунками з пасажирами.

Як розподілити базу ПДВ

Яку податкову накладну складає перевізник

1. Складіть податкову накладну на повну вартість послуги перевезення.
2. Якщо пасажир не зареєстрований платником ПДВ, у полі отримувача зазначте «Неплатник».
3. У рядку ІПН отримувача зазначте умовний ІПН 100000000000.
4. Рядок із податковим номером отримувача або паспортними даними не заповнюйте.
5. Зареєструйте податкову накладну в ЄРПН у строк, установлений Податковим кодексом для відповідної дати виникнення податкових зобов’язань.

Яку податкову накладну складає автостанція

1. Визначте власну оподатковувану суму: автостанційний збір плюс плата за попередній продаж квитків, якщо вона передбачена.
2. Складіть податкову накладну за щоденними підсумками операцій на цю суму.
3. Для пасажирів-неплатників зазначте «Неплатник» та умовний ІПН 100000000000.
4. Не включайте до цієї накладної вартість проїзду, яку перераховуєте перевізнику, і страхову суму, яку перераховуєте страховій компанії.
5. Решту реквізитів заповніть за Порядком №1307.

Приклад розподілу

Умовна загальна ціна квитка — 1 000 грн: 900 грн становить послуга перевезення, 60 грн — автостанційний збір, 20 грн — плата за попередній продаж, 20 грн — страхування пасажира. За логікою роз’яснення перевізник складає податкову накладну на 900 грн. Автостанція визначає власну базу ПДВ у сумі 80 грн і складає на неї підсумкову податкову накладну. 900 грн вартості проїзду та 20 грн страхового платежу до бази ПДВ автостанції не входять.

Що перевірити бухгалтеру

1. Звірте в договорі, хто є перевізником, хто продає квиток і які суми автостанція залишає як власну винагороду.
2. Налаштуйте окремий облік вартості проїзду, автостанційного збору, плати за попередній продаж та страхування.
3. Перевірте, щоб перевізник і автостанція не склали податкові накладні на одну й ту саму частину вартості квитка.
4. Зіставте денний звіт продажів автостанції з підсумковою податковою накладною.
5. Перевірте умовний ІПН, тип отримувача, дату податкових зобов’язань і строк реєстрації в ЄРПН.
6. Збережіть договір, реєстри проданих квитків, денні звіти, розрахунок винагороди та документи про перерахування коштів перевізнику й страховій компанії.

Типові помилки

1. Оподаткувати в автостанції всю ціну квитка замість лише її власної винагороди.
2. Включити страхування пасажира до бази ПДВ автостанції, хоча суму перераховують страховій компанії.
3. Скласти накладну перевізника лише на суму, що фактично надійшла після утримань автостанції, а не на повну вартість послуги перевезення.
4. Назвати автостанцію покупцем послуги перевезення лише тому, що вона перераховує кошти перевізнику.
5. Використати умовний ІПН 100000000000 без перевірки, чи справді кінцевий покупець не є платником ПДВ.
6. Змішати в одній базі власну винагороду автостанції та транзитні суми, що належать іншим учасникам.

Межа застосування