ПДВ та акциз на електроенергію: що пропонує проєкт Мінфіну

Що сталося 6 жовтня

Мінфін розмістив для обговорення проєкт змін до Податкового кодексу щодо непрямого оподаткування учасників ринку електричної енергії. Документ ще не зареєстрований як ухвалений закон і не змінює поточні правила складання податкових накладних, декларацій з ПДВ чи акцизної звітності.

Кого може стосуватися

1. Постачальників і трейдерів електроенергії, зареєстрованих платниками ПДВ.
2. Учасників ринку, для яких закупівля та перепродаж електроенергії є основною діяльністю, а власне споживання — незначним.
3. Виробників і ліцензованих учасників ринку в частині електроенергії, спожитої для власних потреб.
4. Кінцевих споживачів у спеціальних випадках, коли акциз не сплачено, а відповідальну особу або продавця неможливо встановити.

Що пропонують для ПДВ

1. Створити Реєстр оподатковуваних дилерів. Для статусу треба одночасно бути платником ПДВ, учасником ринку, переважно перепродавати електроенергію та мати незначне власне споживання.
2. Заяву про статус дилера подавати не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку місяця застосування статусу; зміни до заявлених відомостей повідомляти протягом 10 календарних днів.
3. Для постачання оподатковуваному дилеру застосовувати зворотне нарахування: постачальник не нараховує ПДВ, а дилер визначає податкові зобов’язання та відповідне відрахування.
4. Податкову накладну за такою операцією складати без суми ПДВ із позначкою «Зворотне нарахування».
5. Звільнити від ПДВ імпорт електроенергії за кодом УКТ ЗЕД 2716 00 00 00.

Що пропонують для акцизу

Проєкт замінює відсоткову ставку акцизу на фіксовану ставку 2,8 євро за 1 МВт·год. Об’єктами мають стати, зокрема, постачання кінцевому споживачу та власне споживання виробленої електроенергії. Моментом виникнення зобов’язання пропонують вважати постачання, а для власного виробництва — фактичне споживання.

1. Документально підтверджені технологічні втрати під час передачі, розподілу або зберігання пропонують не оподатковувати, крім фактично чи незаконно спожитих обсягів.
2. Від акцизу пропонують звільнити електроенергію, використану для виробництва електроенергії або підтримання здатності її виробляти.
3. Сплату акцизу проєкт прив’язує до місячної декларації: протягом 10 календарних днів після граничного строку її подання.

Коли це може запрацювати

За прикінцевими положеннями проєктований закон мав би набрати чинності наступного дня після офіційного опублікування, але вводитися в дію — лише з дати набуття Україною повноправного членства в Європейському Союзі. Отже, навіть можливе ухвалення документа не означатиме негайного переходу на нову модель.

Що бухгалтеру зробити зараз

1. Не змінюйте податкові накладні, ставки, декларації та налаштування облікової системи лише через оприлюднення проєкту.
2. Складіть карту операцій: закупівля для перепродажу, постачання кінцевим споживачам, імпорт, експорт, власне виробництво та власне споживання.
3. Перевірте, чи можна окремо обліковувати МВт·год за кожним видом операції, документально підтверджені втрати та обсяги власного споживання.
4. Визначте, чи відповідатиме компанія всім чотирьом критеріям оподатковуваного дилера; сам статус платника ПДВ для цього недостатній.
5. Стежте за реєстрацією законопроєкту, остаточним текстом, прийняттям і підзаконними формами. Саме вони мають визначити технічну процедуру реєстру, заяв і звітності.

Типові помилки

1. Назвати проєкт чинною зміною Податкового кодексу.
2. Застосувати ставку 2,8 євро за МВт·год до поточних операцій.
3. Вважати будь-якого перепродавця електроенергії оподатковуваним дилером без заяви та внесення до майбутнього реєстру.
4. Плутати зворотне нарахування ПДВ із повним звільненням операції від ПДВ.
5. Ігнорувати окремий облік власного споживання та підтвердні документи щодо технологічних втрат.