Позовна давність за ЗЕД-договором: коли діють 4 роки замість 3

До яких договорів може застосовуватися чотирирічний строк

1. До договорів міжнародної купівлі-продажу товарів, а не автоматично до будь-яких зовнішньоекономічних послуг, позик чи ліцензій.
2. За умови, що комерційні підприємства сторін у момент укладення договору перебували в державах — учасницях Конвенції.
3. Якщо предмет договору не належить до винятків зі статті 4 Конвенції.
4. Склад держав-учасниць потрібно перевіряти саме на дату укладення договору.

Три роки чи чотири: робоча перевірка

Від якої дати рахувати за Конвенцією

1. Для вимоги через порушення договору — від дня порушення.
2. Для дефекту або іншої невідповідності товару — від дня фактичної передачі товару покупцеві або його відмови прийняти товар.
3. Для вимоги через обман — від дня, коли обман був або міг бути розумно виявлений.
4. Для прямої гарантії з обмеженим строком — від повідомлення продавця про підставу вимоги, але не пізніше закінчення гарантії.
5. Для поставок чи оплат частинами строк оцінюють окремо щодо кожної порушеної частини, якщо немає підстав для припинення всього договору.

Гранична межа 10 років

Стаття 23 Конвенції встановлює максимальну межу: незалежно від інших її положень позовна давність у будь-якому разі спливає не пізніше ніж через 10 років від дня початку строку за статтями 9–12. Це не означає, що звичайний строк автоматично дорівнює 10 рокам: базовий строк за Конвенцією залишається чотирирічним.

Що перевірити в договорі та досьє

1. Предмет договору: чи справді це міжнародна купівля-продаж товарів.
2. Країни, де перебували комерційні підприємства сторін на дату укладення договору, і статус цих країн за Конвенцією на ту саму дату.
3. Застосовне право, арбітражне застереження, порядок повідомлень і умови гарантії.
4. Документи про передачу товару, відмову в прийнятті, оплату частинами, претензії та повідомлення про дефекти.
5. Точну дату порушення й окремий відлік за кожною вимогою або партією.

Не плутайте з валютними строками

Позовна давність визначає строк судового захисту вимоги. Вона не замінює граничних строків розрахунків за експортно-імпортними операціями, правил валютного нагляду або строків застосування податкових санкцій. Для простроченої валютної виручки та судової вимоги ведіть окремі контрольні дати.

Типові помилки

1. Автоматично застосувати чотири роки до будь-якого ЗЕД-договору.
2. Перевірити статус держав-учасниць на сьогодні, а не на дату укладення договору.
3. Рахувати строк від дати претензії, хоча порушення або передача товару сталися раніше.
4. Вважати десятирічну межу звичайним строком для всіх вимог.
5. Не розділяти порушення за окремими партіями товару чи платежами.
6. Ототожнювати позовну давність із валютними строками розрахунків.