Розмінна монета в касі: чи є обов’язкова або гранична сума

Що підтвердила ДПС

7 жовтня 2026 року ГУ ДПС у Черкаській області оприлюднило роз’яснення з посиланням на чинну відповідь ЗІР № 44421. Під час касової перевірки податкова контролює, чи забезпечена постійна наявність монет для видачі здачі. Однак визначення гранично допустимої або обов’язкової суми такого запасу не належить до компетенції ДПС і законодавством про касові операції не встановлено.

Кого стосується правило

1. Підприємств у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, які приймають готівку.
2. ФОП із місцями проведення розрахунків, де покупцям може знадобитися здача.
3. Касирів, адміністраторів торгових точок і бухгалтерів, відповідальних за організацію касових операцій.
4. Відокремлених підрозділів і торгових точок, для яких запас розмінних монет потрібно планувати окремо.

Що є вимогою, а чого немає

Як організувати запас розмінної монети

1. Проаналізуйте середню кількість готівкових операцій і типові суми здачі для кожної торгової точки.
2. Визначте внутрішню стартову суму та набір потрібних номіналів на зміну без посилання на неіснуючий «норматив ДПС».
3. Зафіксуйте порядок видачі розміну касиру, повернення залишку та поповнення запасу протягом дня у внутрішній інструкції.
4. Перед початком роботи перевіряйте фактичну наявність монет, а не лише суму за обліковими даними.
5. Переглядайте внутрішній запас у пікові періоди, після зміни цін або якщо покупцям регулярно не вдається видати точну здачу.
6. Окремо контролюйте загальні правила оприбуткування готівки та встановлений підприємством ліміт каси.

Не плутайте розмінний запас із лімітом каси

Ліміт каси — це максимальний залишок готівки, який може залишатися в касі підприємства в позаробочий час. Розмінна монета — фактичний запас для видачі здачі під час розрахунків. Відсутність окремої мінімальної або максимальної суми розміну не скасовує правил про ліміт каси, оприбуткування готівки та оформлення касових документів.

Типові помилки

1. Посилатися на вигаданий обов’язковий розмір розміну замість внутрішнього розрахунку потреби.
2. Вважати, що відсутність конкретної суми дозволяє взагалі не мати монет для здачі.
3. Плутати розмінний запас із лімітом залишку готівки в касі.
4. Планувати однакову суму для всіх торгових точок без урахування їхнього обороту й структури оплат.
5. Вимагати від касира номінали, карбування та випуск в обіг яких НБУ припинив.
6. Не оформити внутрішній порядок видачі та повернення розмінної готівки, через що фактичний залишок не збігається з обліком.