Вихідна допомога: як розрахувати середній заробіток

Головне

1. Спочатку встановіть точну підставу припинення трудового договору: від неї залежить, чи є право на вихідну допомогу та в якому розмірі її нараховувати.
2. Для виплати, визначеної як один або кілька середніх місячних заробітків, застосовуйте Порядок №100 і загальний двомісячний розрахунковий період.
3. Не підміняйте вихідну допомогу матеріальною допомогою: 12-місячний механізм для окремої матеріальної (грошової) допомоги не переноситься на звичайний розрахунок вихідної допомоги.
4. Розрахунок оформіть окремою запискою: період, виплати, виключення, фактично відпрацьовані дні, графік та підсумкова формула.

Коли виникає право і який розмір брати

Перевірено станом на 25 жовтня 2026 року. Стаття 44 КЗпП пов’язує мінімальний розмір вихідної допомоги з конкретною підставою припинення трудового договору. Для частини підстав це не менше середнього місячного заробітку, для окремих випадків — інший показник або кілька середніх заробітків. Колективний чи трудовий договір може передбачати кращі умови. Тому бухгалтер не починає з формули «один середній»: спершу звіряє пункт наказу про звільнення, чинну норму та договірні гарантії.

Розрахунковий період — два календарні місяці

Вихідна допомога належить до виплат за Порядком №100. Для випадків, що не є відпусткою, компенсацією невикористаної відпустки або спеціальною матеріальною (грошовою) допомогою, середню зарплату обчислюють із виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю події. Якщо звільнення відбувається 15 жовтня 2026 року, загальний період — серпень і вересень 2026 року. Дні жовтня до звільнення не додають лише через те, що вони ближчі до дати розрахунку.

Як діяти, якщо працівник працював мало або не мав відпрацьованих днів

1. Якщо працівник пропрацював менше двох календарних місяців, середню визначайте з виплат за фактично відпрацьований час.
2. Якщо в останніх двох календарних місяцях працівник не працював, перейдіть до попередніх двох місяців роботи.
3. Коли і в попередніх двох місяцях немає жодного відпрацьованого дня, застосуйте спеціальний розрахунок із тарифної ставки або посадового окладу за правилами пунктів 4 і 8 Порядку №100.
4. Порівняння з мінімальною зарплатою та пропорційність зайнятості перевіряйте саме на дату розрахунку; не підставляйте довільно останню фактичну виплату.

Які виплати та дні враховувати

До чисельника включайте належну зарплату за фактично відпрацьований час відповідно до законодавства та трудового договору. Суми відносіть до місяців, за які вони нараховані; премії та інші заохочення перевіряйте за спеціальним розподілом пункту 3 Порядку №100. Не включайте виплати, прямо названі в пункті 4, зокрема разові та компенсаційні платежі за відповідних умов. Для двомісячної середньої також не залишайте виплати за час, коли зберігався середній заробіток, і допомогу з тимчасової непрацездатності. Знаменник — фактично відпрацьовані робочі дні, а не календарні дні й не автоматичні 60 або 61 день.

Формула одного середнього місячного заробітку

1. Середньоденний заробіток = врахована зарплата за розрахунковий період ÷ фактично відпрацьовані робочі дні.
2. Середньомісячне число робочих днів = сумарна кількість робочих днів за графіком підприємства у двох розрахункових місяцях ÷ 2.
3. Один середній місячний заробіток = середньоденний заробіток × середньомісячне число робочих днів.
4. Якщо чинна підстава гарантує кілька середніх місячних заробітків, результат одного середнього множать на відповідну кількість; договірну більшу гарантію застосовують окремо.

Приклад розрахунку

Працівника звільняють у жовтні 2026 року. За серпень і вересень у розрахунок увійшло 48 000 грн зарплати за 40 фактично відпрацьованих робочих днів. Середньоденний заробіток: 48 000 ÷ 40 = 1 200 грн. За графіком підприємства у серпні та вересні сумарно 43 робочі дні; середньомісячне число: 43 ÷ 2 = 21,5 дня. Один середній місячний заробіток: 1 200 × 21,5 = 25 800 грн. Якщо застосовна норма вимагає не менше трьох середніх місячних заробітків, контрольний мінімум становить 25 800 × 3 = 77 400 грн до утримань. Це умовний приклад: підставу, графік і склад виплат потрібно підтвердити документами конкретного працівника.

Практичний алгоритм бухгалтера

1. Отримайте наказ або проєкт наказу із точною нормою та датою припинення договору.
2. Звірте статтю 44 КЗпП, спеціальний закон, колективний і трудовий договори; зафіксуйте гарантований розмір.
3. Визначте два календарні місяці перед місяцем звільнення й перевірте, чи є в них фактично відпрацьовані дні.
4. Складіть помісячний реєстр виплат, виключень, премій і коригувань; не змішуйте зарплатні суми з компенсаційними витратами.
5. Окремо порахуйте середньоденний заробіток і середньомісячне число робочих днів за графіком.
6. Перевірте арифметику другим способом, застосуйте необхідний множник і більші договірні гарантії.
7. Збережіть розрахункову записку разом із наказом, табелями, графіком та розшифровкою виплат.

Коли потрібен окремий розрахунок

Не використовуйте приклад без додаткової перевірки для працівника з підсумованим обліком, погодинною оплатою, неповною зайнятістю, індивідуальним графіком або тривалими періодами без зарплати. Так само окремо перевірте новоприйнятого працівника, премії за період понад місяць, виправлення минулих нарахувань і спеціальні гарантії для певної категорії. Порядок №100 передбачає середньогодинний підхід, коли облік робочого часу або умови виплати цього потребують; його не можна механічно замінити денною формулою.

Типові помилки

1. Брати 12 місяців через змішування вихідної та матеріальної допомоги.
2. Ділити зарплату на календарні дні або на фіксоване число 30.
3. Включати лікарняні чи попередній збережений середній заробіток у двомісячний чисельник.
4. Повністю включати премію без перевірки періоду, за який її нараховано.
5. Використовувати графік працівника для відпрацьованих днів, але інший графік без пояснення для середньомісячного показника.
6. Застосовувати один середній заробіток до будь-якої підстави звільнення.
7. Не перевіряти кращу гарантію колективного або трудового договору.

Поширені запитання

1. Чи входить зарплата місяця звільнення? За загальним правилом ні: період — два календарні місяці перед місяцем події.
2. Чи треба брати 12 місяців? Не для звичайної вихідної допомоги, що рахується через середній місячний заробіток; 12-місячний механізм стосується окремої матеріальної (грошової) допомоги.
3. Що робити без відпрацьованих днів? Послідовно перевірити попередні два місяці, а за відсутності днів і там — спеціальний окладний розрахунок.
4. Чи можна встановити більшу суму? Так, якщо це передбачає закон, колективний або трудовий договір; документуйте підставу.
5. Коли виплачувати? Вихідна допомога входить до належних при звільненні сум, тому строки остаточного розрахунку звіряють зі статтею 116 КЗпП.