ГОЛОВНЕ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області 6 листопада 2026 року роз’яснило: якщо імпортований підакцизний товар знищено через форс-мажор, але фактично не повернуто нерезиденту, зменшувати сплачений під час ввезення акциз лише через таке знищення не можна. Пункт 218.4 ПКУ пов’язує чинний механізм коригування з повним або частковим поверненням непридатного для реалізації товару продавцю та виконанням вимог щодо акцизних марок і декларації.

Кого стосується роз’яснення

Позиція адресована імпортерам підакцизних товарів, які вже сплатили акциз під час ввезення, а згодом втратили або знищили товар через форс-мажорні обставини. Йдеться саме про коригування імпортного акцизу. Наслідки для ПДВ, мита, обліку запасів, ліцензій і відшкодування збитків потрібно перевіряти окремо.

Що підтвердила ДПС

СитуаціяВисновок щодо акцизу
Товар знищено через форс-мажор і не повернуто продавцю-нерезидентуСам факт знищення не є підставою зменшити акциз, сплачений під час імпорту.
Непридатний для реалізації товар повністю або частково повертають продавцюПункт 218.4 ПКУ передбачає механізм коригування за виконання визначених ним умов.
Є сертифікат про форс-мажор, акт комісії або документи про знищенняЦі документи підтверджують обставини втрати, але за оприлюдненою позицією ДПС не замінюють фактичного повернення нерезиденту для коригування імпортного акцизу.

Коли пункт 218.4 ПКУ дозволяє коригування

  1. Імпортер повністю або частково повертає ввезені підакцизні товари продавцю через непридатність для реалізації в Україні.
  2. Коригування проводять у звітному періоді, у якому виконано передбачені Кодексом дії щодо невикористаних або пошкоджених акцизних марок чи подано контролюючому органу документи про їх втрату.
  3. Суму визначають із застосуванням максимальних роздрібних цін, ставок акцизу та мінімального податкового зобов’язання, які діяли на дату виникнення зобов’язання щодо цих товарів.
  4. Коригування відображають у декларації з акцизного податку за відповідний звітний період.

Що робити після знищення товару

  1. Зафіксуйте подію: складіть акт інвентаризації або комісійний акт, опишіть номенклатуру, кількість, стан товару, місце, дату та причину втрати.
  2. Зберіть зовнішні підтвердження обставин: матеріали ДСНС, правоохоронних органів, перевізника, страховика та інші доступні документи. Наявність сертифіката ТПП оцінюйте за конкретною ситуацією, але не вважайте його автоматичною підставою для акцизного коригування.
  3. Відокремте імпортний акциз від інших наслідків. Окремо проаналізуйте ПДВ, мито, бухгалтерське списання, страхове відшкодування та ліцензійні вимоги.
  4. Не зменшуйте акциз у декларації лише на підставі акта знищення або форс-мажору, якщо товар не повертався нерезиденту.
  5. Якщо фактичні обставини відрізняються від описаних ДПС або товар підпадає під спеціальний режим, отримайте індивідуальну податкову консультацію до коригування.

Практичний приклад

Підприємство ввезло партію підакцизного товару, сплатило акциз під час митного оформлення, а згодом товар знищено внаслідок пожежі. Комісія оформила акт, є документи ДСНС, але товар не повертався іноземному продавцю. За роз’ясненням ДПС ці обставини не дають права зменшити сплачений імпортний акциз за пунктом 218.4 ПКУ. Документи залишаються потрібними для обліку втрати та аналізу інших податкових наслідків, але не замінюють умову повернення товару нерезиденту.

Контрольний чекліст перед декларацією

  1. Звірте, чи справді відбулося повернення товару продавцю-нерезиденту, а не лише його списання або знищення в Україні.
  2. Перевірте причину повернення та документи, які підтверджують непридатність товару для реалізації.
  3. Окремо перевірте рух невикористаних і пошкоджених акцизних марок та документи про їх втрату.
  4. Розраховуйте коригування за показниками, що діяли на дату первісного податкового зобов’язання, а не за поточними ставками.
  5. Зіставте суму коригування з декларацією, митними документами, первинними документами та обліковими регістрами.
  6. Збережіть повний пакет доказів разом із робочим розрахунком і рішенням щодо відображення операції.

Типові помилки

  1. Ототожнювати форс-мажор зі спеціальною пільгою або автоматичним поверненням усіх сплачених податків.
  2. Коригувати імпортний акциз лише за актом списання чи знищення без фактичного повернення товару нерезиденту.
  3. Застосовувати поточні ставки замість ставок і показників на дату виникнення первісного зобов’язання.
  4. Не перевіряти документи щодо акцизних марок.
  5. Механічно переносити висновок про акциз на ПДВ, мито або бухгалтерський облік.
  6. Посилатися на загальне інформаційне повідомлення як на індивідуальну консультацію для власної нестандартної операції.

Увійдіть до iFin, щоб застосувати ці рекомендації у своїй роботі.

Увійти в iFin

Джерела та корисні посилання

Опубліковано 9 листопада 2026 р.. Останнє оновлення: 9 листопада 2026 р.. Матеріал описує робочий процес. Для конкретної операції звіряйте чинні норми та актуальну інструкцію сервісу. Редакційні принципи