ГОЛОВНЕ

21 жовтня 2026 року в ЗІР оприлюднено відповідь №44836: загальне звільнення платника єдиного податку стосується земельного податку, але не орендної плати за державні чи комунальні ділянки. Не нараховувати орендну плату можна лише за окремою законною підставою — зокрема для визначених територій і ділянок за пунктами 288.8, 69.14 та 69.14-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ або за чинним рішенням місцевої ради, оформленим у договірних відносинах.

Головна відмінність

Підпункт 4 пункту 297.1 ПКУ звільняє платника єдиного податку від обов’язку нараховувати, сплачувати та подавати звітність із земельного податку за ділянки, що використовуються у господарській діяльності, з передбаченими Кодексом винятками. Орендна плата за державну або комунальну землю є іншою складовою плати за землю. Тому одного лише статусу єдинника недостатньо, щоб її не сплачувати.

Коли може діяти спеціальне звільнення

  1. Для земельних ділянок, що перебувають у консервації або забруднені вибухонебезпечними предметами, — за умовами пункту 288.8 ПКУ.
  2. Для ділянок на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих територіях — у межах періодів і правил пункту 69.14 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.
  3. Для ділянок, непридатних для використання через потенційну загрозу забруднення вибухонебезпечними предметами, — за процедурою пункту 69.14-1.
  4. За рішенням сільської, селищної або міської ради про пільги чи зменшення податкових зобов’язань у передбачених ПКУ випадках.

Що перевірити перед ненарахуванням

ПеревіркаЩо має збігатися
ДілянкаКадастровий номер, площа, форма користування та призначення у договорі й обліку.
ТериторіяНалежність до офіційного переліку та конкретна дата початку й завершення відповідного статусу.
Спеціальна підставаКонсервація, забруднення, потенційна загроза або рішення місцевої ради — саме у формі, якої вимагає ПКУ.
ПеріодЗвільнення застосовується лише за місяці, прямо охоплені нормою або рішенням.
ДоговірДля місцевого рішення перевірте додаткову угоду та порядок зміни орендної плати.

Покроковий алгоритм для бухгалтера

  1. Розділіть у податковому обліку власні або постійно використовувані ділянки та орендовані державні чи комунальні землі.
  2. Для орендованої ділянки звірте кадастровий номер і місцезнаходження з офіційними переліками та документами, що підтверджують спеціальну підставу.
  3. Визначте точні місяці, на які поширюється норма. Не переносіть пільгу на періоди до її початку або після припинення.
  4. Якщо підстава — рішення місцевої ради, перевірте дату офіційного оприлюднення, умови рішення та наявність належно оформленої додаткової угоди до договору.
  5. Звірте вже подану декларацію з плати за землю. Якщо зобов’язання потребує виправлення, підготуйте уточнення за правилами ПКУ.
  6. Збережіть розрахунок, копії рішень, витяги з переліків і договірні документи разом із податковою звітністю.

Приклад

Юридична особа — платник єдиного податку орендує дві комунальні ділянки. Одна потрапила до території, для якої виконуються умови пункту 69.14 ПКУ, друга — ні. Підприємство окремо визначає період звільнення для першої ділянки та продовжує нараховувати орендну плату за другою. Статус єдинника не дає підстави обнулити обидва зобов’язання.

Типові помилки

  1. Поширювати звільнення від земельного податку на орендну плату.
  2. Застосовувати пільгу до всіх ділянок підприємства через статус лише однієї території.
  3. Орієнтуватися на загальну назву громади без перевірки офіційного переліку та періоду.
  4. Не оформити зміну договірних умов, коли підстава пов’язана з рішенням місцевої ради.
  5. Не уточнити декларацію після зміни законної підстави або періоду.
  6. Не зберегти документи, що підтверджують право на спеціальний режим.

Увійдіть до iFin, щоб застосувати ці рекомендації у своїй роботі.

Увійти в iFin

Джерела та корисні посилання

Опубліковано 21 жовтня 2026 р.. Останнє оновлення: 21 жовтня 2026 р.. Матеріал описує робочий процес. Для конкретної операції звіряйте чинні норми та актуальну інструкцію сервісу. Редакційні принципи